В суботу 25.07.2020 в Міжнародному Інституті Глибинної Психології відбувся день пам'яті Володимира Семеновича Висоцького «Володимир Висоцький: терновий вінець». Лекцію Галини Василівни Крюкової-Анненковій могли прослухали люди з інших міст і країн, всі ті, хто причетний до його творчості, його пам'яті, його життя. Прямі, чесні слова віршів і пісень Висоцького, звучать однією з нами мовою. Його способи перевтілення, трансформації, пластичність образів показують нам його тим, для кого він співав: фронтовиком, альпіністом, льотчиком, механіком, шахтарем. Слухаючи його пісні, ми вчимося у нього чесності думок і слів.
На лекції були представлені фотографії Висоцького від Валерія Плотнікова. Вони живі, змінюється вираз обличчя і очей Висоцького: він маленький хлопчик, підліток, юнак, дорослий чоловік. Галина Василівна показувала дивовижну книгу антології творчості Висоцького, це "самвидав", але саме так починалося любов до його творчості. І, звичайно ж, ми слухали пісні, слухали голос поета. Він і гітара, тандем, він зливається з гітарою, гітара його продовження. Тембр голосу, подарованого природою, пронизаний болем, він співає, кричить, щоб достукатися до кожного, хто його чує. Ми дізналися про коханих жінок Висоцького: Ізольду Жукової, Людмилі Абрамової, Тетяні Іваненко, Оксані Афанасьєвої, Марини Владі.
Поет живий, він продовжує жити в наших серцях, поєднуючи минулий час і час майбутній.
